Які правила життя в умовах воєнного стану
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 77 річницю.
Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
В ході ІІ - ї Світової війни в 1941–1945 роках саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
В ході ІІ - ї Світової війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
Що таке булінг?
Шкільне цькування або шкільний булінг(англ.school bullying campaign)— загальний термін, яким означають систематичні переслідування зобразами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі. Зазвичай, термін означає переслідування серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше— цькування вчителя учнями.За дослідженнями ЮНІСЕФ, з фактами шкільного булінгу в Україні мали справу 67% дітей у віці від 11—17 років протягом останніх трьох місяців. Також, 24% дітей стали жертвами, а 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Дещо частіше за інших дітей піддаються булінгу сором'язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин,«замкнуті в собі»а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку.
Як боротися з булінгом: поради для дітей
З чого починається безпека?!
Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні.
І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним.
Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі.
Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже ніхто цілковито не захищений від випадкових небезпек, наприклад від імовірності потрапити у ДТП.
Рівень особистої безпеки залежить насамперед від самої людини: як вона вміє передбачати небезпеки й уникати їх, раціонально діяти у небезпечній ситуації, від її характеру й особистих якостей. Наприклад, оптимізм і віра у власні сили допомагають вижити в екстремальній ситуації, а така риса характеру, як поміркованість, — уникати зайвих ризиків. І навпаки, песимізм відбирає сили і надію, а звичка «ходити по краю» перетворює життя на суцільний екстрим.
Однак безпека людини залежить не лише від її поведінки, а й від кількості та сили загроз, що існують у суспільстві. Загалом поведінка людини дає їй змогу лише реалізовувати (чи не реалізовувати) суспільний рівень безпеки.
МИ - проти насилля!
Мабуть, радісними є очі дітей, коли у них щасливе дитинство, коли ніщо не пригнічує
і не турбує. А сумними – коли діти зазнають страждань, принижень.На жаль, ми живемо у світі де, існує таке негативне явище, як насилля. Прояви
насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина
кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни,
напади на людей, приниження. Ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче.
Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого
існування.І коли насильство чиниться поруч з нами, чи у нас в домі, в школі, на вулиці,
ми можемо зупинити його.
Безпека на дорозі - безпека життя.
Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є, насамперед, безпека життя.
Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних організацій свідчать про кричущу ситуацію з безпекою дорожнього руху в більшості країн. За оцінками ВООЗ, якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на дорогах стануть головною причиною смертності у світі, випередивши серцево-судинні захворювання та СНІД. Дорожньо-транспортні пригоди називають “убивцею № 1” у світі.
За статистикою, щогодини на дорогах світу гине 9 дітей. У тридцятьох випадках зі ста їхня загибель пов’язана з їх власною неправильною поведінкою на дорозі, а не з помилкою водія. Прикро визнавати, але за рівнем смертності від дорожньо-транспортних пригод Україна посідає п’яте місце в Європі. За офіційною статистикою, у 2015 році в аваріях загинуло 4 709, травмовано – 38 917 осіб. Кожен третій загиблий – молода людина віком до 29 років. Найпоширенішим видом ДТП є наїзд на пішохода. На цей вид припадає до 50 % усіх ДТП.
Часто діти потрапляють в ДТП із-за того, що під час переходу вулиці розмовляють по мобільному телефону або ж слухають в навушниках музику, оскільки у цей час розсіюється їхня увага та вони не у змозі контролювати ситуацію на дорозі.
1 квітня - День сміху!Історія та цікаві факти...
1 квітня — цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається і в Україні і в Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.
Кожна людина любить поприколюватися над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.
На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в древньому Римі першоквітневий обман був пов’язаний зі святом на честь божества Сміху.
Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то в честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.
Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов’язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття, європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх стали називати «першоквітневими дурнями», стало модним їх розігрувати і висміювати.
Є й версія, за якою цим святом ми зобов’язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав точно таку ж. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.
Сміх привабливий.
Чи можна сміхом когось спокусити? Згідно з даними одного дослідження, в оголошеннях на сайтах знайомств почуття гумору згадується частіше, ніж розум, освіта, професія чи сексуальна привабливість.
Інше дослідження виявило, що ми оцінюємо незнайомців як привабливіших, якщо вони сміються з наших жартів.
Як святкують День сміху у різних країнах світу?
Австралія.
Австралійці — життєрадісний народ. Прокинувшись, всі негайно починають розігрувати один одного і дарувати незвичайні смішні подарунки. Тільки треба встигнути все це зробити до обіду, інакше самого жартівника вважатимуть не дуже розумним.
У розіграші беруть участь навіть газети, радіо і телебачення. Погодьтеся розіграти всю країну — справа серйозна!
Одного разу одна з головних столичних газет опублікувала «правдиву» історію про те, що співробітникам китайських ресторанів, які розвозять по залах візки з стравами, тепер доведеться отримувати спеціальні водійські права. Господарі ресторанів схопилися за голову — адже їм довелося б оплачувати навчання своїх підлеглих! А інша газета повідомила, що засуха змусила багатьох прісноводних крокодилів податися в південні річки. Звичайно, в річках в цей день ніхто не купався.
Англія.
В Англії прийнято розігрувати один одного тільки до 12 години дня. Стандартні першоквітневі жарти: «У тебе шнурок розв’язався», перевести годинник або ще що-небудь в цьому роді. В Англії прийнято на 1 квітня посилати один одному смішні листівки або сувеніри.
Вірменія.
Вірмени, як відомо, завжди славилися своїм іскрометним гумором. І з деяких пір у Вірменії 1 квітня відзначають День сатири і гумору абсолютно офіційно. Кажуть, що причиною тому стали весняні примхи погоди — вірмени намагаються задобрити природу жартами і розіграшами.
Болгарія.
У Болгарії День сміху в особливій пошані. Жителі цієї країни дуже люблять жарти та розіграші. Особливо радіють святу діти. Газети та радіо теж з задоволенням розігрують населення, підносячи просто карколомні новини!
Італія.
«Першоквітнева рибка» — саме так в Італії називають це міжнародне свято. Італійські жарти абсолютно нешкідливі. 1 квітня на спині якогось італійця можна побачити симпатичну паперову рибку, старанно намальовану і розфарбовану.
Якщо 1 квітня іде дощ, то в парасольку вам хто-небудь може кинути конфетті. Розкрити парасольку — буде справжній феєрверк! А ще хто-небудь з членів сім’ї запросто може перевести всі годинники в будинку на годину назад. Замість цукру в цукорниці чомусь з’являється сіль, а в сільниці, звідки ні візьмися, — цукор!
Румунія.
У Румунії День сміху не є офіційним святом, але румуни цей день дуже люблять і знаходять привід над ким-небудь пожартувати. Румунію взагалі часто називають країною сміху і гумору, настільки дотепні її жителі. У них завжди напоготові анекдот, жарт або кумедна розповідь.
США.
В Америці 1 квітня жартують дуже необразливо. Приблизно так: «Ой, у тебе шнурок розв’язався!» або «чим це ти забруднився?» Школярі невпинно розігрують один одного, а того, хто «попадається», називають квітневим дурнем.
А от по телевізору в цей день можуть оголосити список найдурніших людей, причому звичайно в нього потрапляють найвідоміші люди. Але при цьому диктор повинен спочатку попередити, що зараз буде виголошений першоквітневий жарт.
Фінляндія.
У Фінляндії 1 квітня, як і в інших країнах, вважається Днем жартів і обманів. А фіни жартувати вміють! Наприклад, здавна під час великих свят батьки давали дітям жартівливі доручення — відправляли в сусідський двір за чимось неіснуючим, наприклад, за скляними ножицями.
Франція.
У Франції, як і в Італії, 1 квітня можна зустріти людей з паперовою рибою на спині. Їх називають «квітневою рибою». Всі намагаються бути пильними, «не залишитися в рибах», тобто в дурнях.
А ще французи жартують так: підсипають друзям в цукорницю сіль, кладуть перець в солодкий пиріг. Вони також люблять давати один одному безглузді доручення, наприклад, знайти і принести солодкий оцет.
Шотландія.
У Шотландії День дурня відзначається не один день, а цілих два! Перший день називають Днем зозулі, а тих, кого вдалося обдурити, — «разинями». Другий день святкування називають Днем хвоста. Шотландці з задоволенням підкладають один одному спеціальні гумові мішки, які при натисканні видають не зовсім пристойні звуки.
Іспанія.
День дурня в Іспанії відзначають не 1 квітня, а 28 грудня. У цей день у місті Ібі протягом 200 років проходить фестиваль під назвою El Dia de los Santos Inocentes, що означає День простаків. Під час фестивалю перед міською мерією проходить битва яйцями, борошном і петардами.
Офіційно День дурня в Іспанії носить назву День святих невинних немовлят. Вважається, що дві з гаком тисячі років тому Ірод, цар юдейський, дізнався про появу на світ претендента на його трон в особі сина Непорочної Діви Марії. Тоді Ірод наказав убити всіх дітей у віці до двох років у Віфлеємі. Сьогодні в Іспанії День дурня присвячений пам’яті загиблих вифлеємських дітей.
Правила безпеки на залізниці
Залізниця - це зона підвищеної небезпеки, причому двох видів: наїзду рухомого складу і ураження електричним струмом високої напруги!!!
Це все свідчить про те, що знаходження в зоні залізниці може бути смертельно небезпечним, особливо для дітей. Однак, незважаючи на існуючі правила, деякі діти розважаються на залізничних коліях, чіпляються за автозчепи і підніжки вагонів, шукають забав, наражають себе на небезпеку для того, щоб розмістити екстремальне фото в соціальних мережах, виділитись серед друзів, не розуміючи, що номінальна напруга в контактній мережі складає 27,5 тисяч вольт, а гальмівний шлях поїздів в середньому становить 600-800 метрів.
Потенційними жертвами також стають меломани, що при знаходженні на залізничній інфраструктурі не розлучаються з навушниками і не вимикають звук на своїх плеєрах або мобільних телефонах при переході через залізничні колії. І як наслідок, пустощі не залишаються безкарні, дехто відбувається травмами різних ступенів важкості, а інші платяться життям.
За даними підрозділу «Харківська дирекція залізничних перевезень» регіональна філія «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» на станціях та перегонах було травмовано 95 громадян, у тому числі 57 зі смертельним наслідком. Серед травмованих 3 залізничника, 2 з яких загинуло, та 5 дітей віком до 16 років, 3 з них загинуло.
Хочемо закликати батьків не залишати дітей без нагляду, бути небайдужими до тих, хто місцем для ігор та прогулянок обрав залізницю. Дотримуйтесь правил особистої безпеки при переході через залізничні колії та знаходження поблизу них. Привчайте до цього своїх дітей. Пам’ятайте, що залізниця являється зоною підвищеної небезпеки і неможливо огородити тисячі кілометрів магістралі, як огороджуються промислові об’єкти. Нагадайте своїм дітям, рідним, знайомим про небезпечність перебування поблизу залізничних об’єктів і про необхідність дотримання правил безпеки задля збереження життя та здоров’я.
ПАМ’ЯТАЙТЕ
Машиніст локомотива не може відразу зупинити поїзд і попередити наїзд. Візуально, особливо в темний період доби, дуже важко визначити, з якою швидкістю прямує поїзд. Помилка при оцінці швидкості поїзда часто коштує людині життя.
ЖИТТЯ - ДУЖЕ ВЕЛИКА РОЗПЛАТА ЗА БЕЗТУРБОТНІСТЬ ТА ХАЛАТНІСТЬ!
ЗАЛІЗНИЧНА КОЛІЯ - ЦЕ ЗОНА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ!!!!! ПРО ЦЕ ПОВИНЕН ПАМ’ЯТАТИ КОЖЕН!!!!
Правила пожежної безпеки для дітей:
ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
- Не грайся із сірниками, запальничками. Стеж, щоб цього не робили твої друзі та молодші від тебе діти.
- Не влаштовуй сам та з іншими дітьми ігор з вогнем поблизу будівель, гаражів, дровітні, у підвалах, повітках і на горищах будинків.
- Додержуйся правил пожежної безпеки, коли користуєшся бенгальськими вогнями, хлопавками.
- Не нагрівай на вогні невідомих предметів, використаних банок із-під фарб, аерозольних балончиків.
- Після перегляду телепередач завжди вимикай телевізор.
- Не залишай без догляду електронагрівальні прилади.
- Додержуйся правил користування газовою плитою. Користуйся нею тоді, коли вдома є дорослі.
ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ
- запаморочення;
- блювота;
- головний біль;
- червоний колір обличчя;
- непритомність.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ
- Постраждалого треба винести чи вивести на свіже повітря.
- Покласти холодний компрес на голову або вмити холодною водою.
- Якщо дихання слабке, дати понюхати нашатирний спирт, застосувати штучне дихання.
- Якщо потерпілий перебуває в непритомному стані, треба терміново покликати лікаря.
- Коли потерпілий опритомнів, його необхідно покласти в ліжко, розтерти тіло, покласти грілку до ніг, напоїти міцним чаєм або кавою.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ
- Негайно підставити обпечене місце під струмінь холодної води на 15 – 20 хв. Можна прикласти холодні примочки, загорнутий у чистий поліетиленовий мішечок лід.
- підсушити місце опіку чистою тканиною – бинтом, лляним рушником.
- Якщо опік легкий, то це місце можна не перев'язувати.
- Якщо пухирі великі й наповнені рідиною, обов'язково треба прикласти суху чисту серветку і закріпити її.
- Не можна проколювати пухирі, щоб не занести інфекції.
- Уражене місце можна змастити протиопіковими засобами.
- Обов'язково звернутися до лікаря.
Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами
Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.
- вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси, до яких відносяться:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).
- піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди.
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
- саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
- негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);
- вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
- позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет та огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей; Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо.
- повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);
- очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців ДСНС та МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.
- палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього;
- піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети;
- переносити ці предмети в місця перебування людей.
- Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
- Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів (обережно зніміть лопатою верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см або за допомогою щупу).
- Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї», або такі, що не вибухнули.
- У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Немає коментарів:
Дописати коментар